«Де ви зустрічаєте Новий рік?» – це найбільш актуальне і злободенне питання в останні дні року, що минає. Із цією зустріччю завжди і у всіх пов’язано стільки сподівань…

У моєму житті були нові роки, які зустрічала у родинному колі, у великих і малих компаніях, у гостях, у дорозі, у подорожі, у лісі, у гостях, на чергуванні, у клубах і ресторанах, у гуртожитку, просто неба. Стільки було хвилювань, клопотів: усе передбачити, усе встигнути, усе підготувати…

А на ранок завжди залишалося почуття фізичної і моральної втоми, хворої голови і тяжкості у шлунку, гіркоти від надій, що не збулися, розчарування, грошових витрат, які перебільшують усі плани…

Але був в мене один Новий рік, який зовсім не був подібний на усі попередні. Він був найкращим. Це Новий рік, який я зустріла у храмі.

І тепер для мене вже не існує проблеми, де, як і з ким зустріти новий, 2015-ий. Тільки у храмі, у нашому рідному, незрівнянному кафедральному соборі

Можливість порівняти у мене є, і я бачу безліч переваг у такому виборі.

А саме:

– тобі гарантована компанія приємних, розуміючих людей, які не засудять, не образять, не зіпсують настрою, скажуть лише добрі слова, розділять твій піднесений молитовний настрій.

– ти опинишся у затишній, комфортній обстановці. Тепло, красиво, не тісно,

але і не порожньо. На вуха не буде тиснути дратівлива музика, не побачиш п’яних, не почуєш нецензурної «бесіди», навіть докучливі петарди за товстими стінами собору тебе не торкнуться.

– Матимеш можливість відволіктися від усієї передсвяткової метушні. Проблеми святкового меню не існує – різдвяний піст. Не треба дорогої нарядної сукні, ані кількагодинного нервування у перукарні, ані змінного взуття, ані оригінальних прикрас, ані особливих розваг.

А нічна літургія звучить особливо проникливо, усі до болю знайомі слова набувають особливого сенсу і якось особливо торкаються серця. Ти опиняєшся сам-на-сам із Богом, і в той же час знаходишся у колі живих, близьких тобі за духом людей. Якщо ж тобі пощастить ще й причаститися Святих Христових Таїн у цю незвичайну ніч, то додому будеш повертатися, не відчуваючи землі під ногами, тебе наповнить світло благодаті, любов до всього цього недосконалого світу, тиха радість за себе і світлий сум про тих, хто ще не відчув цієї благодаті і назавтра буде почуватися хворим, ображеним, нещасним від того, що його не зрозуміли. Адже хотілося, як найкраще, а вийшло…

Любі і рідні мої одновірці, не вагайтеся. Збирайтеся до храму. Господь усе управить найкращим чином. Знайдеться, з ким йти і з ким повертатися. І не буде небажаних зустрічей на шляху. І страшно не буде. І темно не буде. І холодно не буде. І на ранок ви будете бадьорими, здоровими і щасливими.

З наступаючим Новим роком!

Лідія Дерегузова

(89)