Одне з найулюбленіших свят у церковному календарі – Різдво Господа і Спаса нашого Ісуса Христа. У цей день люди відчувають особливе духовне піднесення, особливу духовну радість, яка затьмарює усі життєві негаразди, вони здаються дріб’язковими і малозначущими. Адже Христос народився! І немає у ці дні більш важливої роботи, аніж славити Його. Радість свята відчувається тим яскравіше, чим ретельніше до нього готувався – постом, молитвою, добрими справами, покаянням.

Це свято об’єднує усіх єдиними почуттями. Хочеться усіх любити, усім прощати, усіх вітати, усміхатися і бажати добра.Здавалося б, з року в рік повторюється одне і те саме, але новизна кожного нового Різдва не зникає.Цього року святкову Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному соборі вперше правив новий архієрей – архієпископ Пантелеімон. Але це не окрема служба, а складова частина цілого циклу святкових Різдвяних богослужінь. Розпочався цикл учора, у навечір’я Різдва Христового. Після літургії Василія Великого, всенічного бдіння, що складається з великого повечір’я і утрені, настає черга Божественної літургії у день Різдва Христового.Різдво наступає щороку, але не завжди службу очолює владика. На святах у соборі завжди багатолюдно, а тут ще й загальнодержавний вихідний. Не існує жодної поважної причини, щоби не прийти у храм.Про прибуття владики сповістили святкові дзвони, що далеко лунали по місту у морозному повітрі. На порозі храму його зустрічав настоятель собору разом із духовенством, він привітав владику із святом, що настало, висловив свою радість і подяку, що і сьогодні, як і вчора, владика буде молитися разом із нами.

Для тих, хто відвідує храм лише по великих святах, особливо цікаво було спостерігати за ритуалом одягання на архієрея святкових риз та умивання рук. Ритуал цей освячений багатовіковою традицією Церкви і кожна дія має глибокий символічний сенс, але бачимо ми його рідко.

На ознаменування винятковості події спускається ікона Почаївської Божої Матері, до якої приклоняється владика. Зазвичай ця ікона знаходиться над царськими вратами.

Усе богослужіння спрямовано на те, щоби віряни знову і знову пережили і глибоко осмислили цю подію космічного масштабу, значення і актуальність якої не зменшилося за дві з лишком тисячі років. Бог став досконалою, бездоганною людиною задля того, щоби і ми стали такими, як Бог. Мета ця недосяжна кожній окремій людині, але все змінюється, коли з нами Бог. З нами Бог, і це не можна забувати ні на хвилину. Про це проголошує і хор, і читці, і священики.

З особливим хвилюванням і увагою люди чекають Різдвяного послання владики в усіх парафіях нашої єпархії. Що ми почуємо цього разу, що для нас на даному етапі історії головне, які побажання прозвучать?

Владика оголосив Послання Блаженнішого Митрополита Онуфрія до всіх православних України.

Але слова свого офіційного послання він замінив живим спілкуванням з паствою віч-на-віч. Тепло, по-батьківські привітав усіх і кожного з великим святом. Зауважив, що хоча ця подія відбулась давно і далеко, але і сьогодні вона близько торкається серця кожного християнина. Христос чекає на кожного з нас, і ми повинні бути гідними Його очікувань. А на завершення закликав «від хати до хати величати, прославляти» Різдво Господа і Спаса нашого.

Від імені пастви і духовенства собору з вітальними словами до владики звернувся настоятель прот. Михаїл. Він подякував архієпископу Пантелеімону за святительську молитву. яку він возносив за боголюбиву паству всієї єпархії, за нашу державу і вчора на всенічному бдінні, і сьогодні на святковій літургії. Возносив із великим смиренням і міцною вірою у Творця. Побажав, щоби Господь благословив усі дні служіння владики на посту очільника єпархії, надав йому сили і здоров’я, щоби побувати в усіх парафіях нашої єпархії і усім людям нести світло віри, тепло і радість, підтримувати всіх в їхніх життєвих випробуваннях . На добру згадку про перше Різдво, яке владика святкував разом з нами у нашому соборі, отець Михаїл подарував йому особливу ікону Богоматері, цінну не своєю вартістю чи древністю, а тим, що вона привезена з Афону, освячена у Свято-Пантелеімонівському монастирі, де зберігаються мощі святого, ім’я якого і носить владика. У виступі отець настоятель нагадав і про відомі і завжди зворушливі легенди про те, чому ялинка вічнозелена, а сльози дівчинки перетворилися на квіти. При цьому подарував квіти якраз біля двох ялинок.

Літургія завершена, але свято триває. Настає черга для привітань вихованців недільної школи. Такі вітання парафіян дітьми давно стали доброю традицією у соборі. Матушка Маргарита Омелянчук, вихователька школи, творчо підійшла до вибору святкової програми. Враховуючи, що виставу вертепу зазвичай готують в усіх навчальних закладах, вона вирішила цього разу привітати парафіян ангельським хором. Адже саме ангели вперше сповістили людству про народження Богонемовляті, до того ж і наш собор присвячений безплотним силам, тобто ангелам. Діти були у костюмах ангелів. Музичну частину підготовки взяла на себе Голодюк Лідія Костянтинівна, тому голоси звучали злагоджено, піднесено і дзвінко, наповнювали серця Різдвяною радістю. Усім учасникам владика вручив подарунки. За придбання цих подарунків отець настоятель щиро дякує нашому благодійнику, прихожанину собору р.Б. Сергію.

Не пошкодував він і добрих слів подяки юним вихованцям за чудовий виступ.

 

Христос народився, славімо Його!