І знову горе прийшло у наше місто. 14 березня сотні шепетівчан зібралися на центральній площі міста імені Т.Г. Шевченка, щоби віддати останню шану своєму гідному синові, Драчуку Валентину Вікторовичу, 1975 року народження, військовослужбовцю, який загинув у зоні АТО.
Відбувся скорботний мітинг. Виступаючі висловлювали свою щиру вдячність загиблому за його жертовність у боях за свободу нашої держави.
З благословення Високопреосвященнішого Пантелеімона, архієпископа Шепетівського і Славутського, заупокійну літію за загиблим відправив настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору прот. Михаїл Мацола разом з священнослужителями Шепетівського благочиння. Спільну молитву за героя-земляка піднесли і присутні на площі люди, усі молилися за упокій його душі, щоби Господь простив його провини і прийняв до Свого Царства.
(135)
Невиразний сум крає серце, адже обірвалося трагічно і раптово ще одне молоде життя. Наша простора і улюблена площа Шевченка ще донедавна була місцем святкувань, урочистостей, місцем зустрічі красивих і щасливих людей. А тепер вона перетворилася на місце скорботи і сліз. Не можна підібрати слів, щоби утішити рідних і близьких, друзів і земляків Валентина Драчука. Але після заупокійної літії, що відправили священики Української православної і канонічної церкви просто неба, сум світлішає, з’являється надія, що ця смерть не марна, що дорогий наш земляк за нашими молитвами успадкує Царство Небесне, де більше не буде суму і біди. Це вже не перша скорботна церемонія прощання, що ми пережили, і мені здається, що завдяки подібним богослужінням все більше людей усвідомлює, що у тій ситуації, в якій ми всі опинилися, надіятися треба не на домовленості, перемир’я, обіцянки, а лише на єдиного Бога.
Вічна пам’ять Валентину Драчуку і Царство Небесне!